Холодне лезо, або самогубство

сиджу в пітьмі лезо тримаю я в руках і знов надріз і вже тече багрова кров темніє в моїх каріх очах темряву я бачу знов і вже сирени чую я і крики: «донечка моя» мамо не плач тебе кохаю дуже я і відкриваю свої очі бачу маму я свою заплачу знов мамо, погана дочка я