Сборник стихов

Відпусти мене, благаю, на колінах я молюся, відпусти. Розірви ті кляті ланцюги, що так важко мене обіймають. Не чіпай мене уві сні, не приходь до мене щоранку, Я втомилася тебе уявляти, Я втомилася кожного вечора, засинаючи - твої посмішки рахувати. За повіками бачити очі, що манять зеленню літа, А в голові, на повторі, слухати голос, такий рідний, такий чарівний, Він немов чисте небо, кличе до себе, кличе до прірви, Він немов білий аркуш, забруднений безліччю фарб, Він вбиває мене і лікує, не дає міцно спати, Не дає мені він волі, не дає шансу знайти кращої долі.. Відпусти мене, благаю, на колінах я молюся, відпусти..